Бажання загадати Лестеру магічне Дозволив Гоблін, що замешкав у баньяні. І Лестер забажав – змогти бажати двічі, То ж вимудрував він аж три бажання. І на кожне із них Побажав ще по три. Отже, дев’ять нових! І з дванадцяти їх Знов про три – чи не сміх? Сорок шість стало в сумі усіх... Як би там не було, їхня кількість росла, Аж дійшла до числа: П’ять мільярдів мільйон і чотири. Він розклав їх тоді на землі, Танцював і співав, (бракне слів!) І, нарешті, бідака, присів, Щоби знову бажати без міри. Усе більше і більше. Бажання плодились. У той час, коли люди страждали, любили – Проживали реальне життя. Лестер скнів між багатства-сміття Тих бажань, як на купі скарбів. Все сидів, рахував і – старів. І знайшли його якось – наш Лестер помер Між численних бажань пообіді в четвер. Рахували бажання і що ж? Ні одне з них не зникло Новенькі та сяючі – хоч?- бери, не вагаючись, Тільки думай про Лестера, згодься, це – дико: У світі цілунків, і яблук, нових черевиків, Бажати - могти побажати без ліку. Довіку.
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
