Ось перед нами відлюдний будинок …
… Стиха, дитино, навшпиньках простуй.
Жабки та коники юрмляться тут.
Стелі нема; видно синь золоту.
Сонячні промені мешкають тут.
Замість підлоги волошки цвітуть.
Можеш віночок сплести собі тут.
Шурхіт та плескіт – у-ху та ту-гу.
Сови та горлиці кубляться тут.
- Хо-хо! – регоче незримий пустун.
Гноми та ґобліни криються тут.
Ти вже збагнув, що це рідний мій дім?
Він, сподіваюся, стане й твоїм…
Переклала Галина Михайловська