О лайливий, сварливий піратище На ім’я чи то Клод, чи то Джим, Він сердитий та злий грубіянище, Що слівцем закидає масним. Йому друзі не важать нічого, Він їх може незгірш ворогів Прив’язати на тиждень до щогли Чи замкнути у трюм до щурів. Він примусить тебе відкопати Награбовані кимось скарби, І якщо тільки чхнеш з-під лопати – Пропадати у ямі тобі. Серед шторму залишить на шлюпці (До благань він глухий, як стіна) Чи на острові кине БЕЗ шлюпки – На поживу лихим дикунам. Хоч він грішник, мерзотник, поганець, А підступний який – ого-го! – Та як зайде у гості, благаю, Посадіть біля мене його! THE PIRATE Oh, the blithery, blathery pirate (His name, I believe, is Claude), His manner is sullen and irate, And his humor is vulgar and broad. He has often been known to imprison His friends in the hold dark and dank, Or lash them up high on the mizzen, Or force them to stroll down a plank. He will selfishly ask you to dig up Some barrels of ill-gotten gold, And if you so much as just higgup, He’ll leave you to fill up the hole. He may cast you adrift in a rowboat (He has no reaction to tears) Or put you ashore without NO boat On an island and leave you for years. He’s a rotter, a wretch and a sinner, He’s foul as a fellow can be, But if you invite him to dinner, Oh, please sit him next to me!
|