- Стук-стук!
- Хто там?
- Я!
- Хто я?
- Так, правильно!
- Що правильно?
- Хтоя!
- Але це те, що я спитав!
- Що ви спитали?
- Хто я?
- Так!
- Що саме так?
- Так, і Самотак у мене на ланцюжку!
- Саме так на ланцюжку?
- Так!
- Саме що?
- Ні, Самотак!
- Але це те, що я спитав!
- Я й кажу - Самотак!
- Саме так?
- Так!
- Що так?
- Так, він зі мною!
- Хто з тобою?
- Самотак – нас з ним двоє. Він і я.
- Хто я?
- Так!
- Забирайтеся геть!
- Стук-стук...
Купіть мою сестричку!
Купіть мою сестричку!
Купіть шпигунку й плаксу, сестричку невеличку!
Я справді не жартую,
Недорого торгую!
Чи є у когось гривня?
Чи гривеник?
Копійка?
Невже, невже немає якогось парубійка,
Котрий купити хоче оцю стару теличку,
Цю плаксу і шпигунку, сестричку невеличку?
Усі Могли-Хотіли-Мали
На теплім сонечку лежали,
Вели собі балачку ситу,
Хто й що б міг, мав, хотів зробити...
Та враз Могли-Хотіли-Мали
Порозбігались й поховались.
Хто ж ясне панство сполошив?
Один малесенький Зробив.