Шановні мої, нарешті вибрався до цього ресурсу. Дещо змінив у тексті, у двох останніх куплетах. Якщо Ваша ласка, зауважте!
Віктор

Шановні ПАНІ, перепрошую, за мовчання на Ваші зауваги. Маю зміни, проте не маю часу на цьому і наступному тижні...
Красно дякую!
Віктор

Оце ще раз подивилися... власне, у Вас, пане Вікторе, сказано так, що можна зрозуміти і так, і так.
Тобто, мій коментар - це не зауваження. Просто цікаво - як хто розуміє оригінал?

Мені здається, останню фразу говорить Мері, а не Бог. Тобто навіть рай для неї не достатньо ідеальний.
Хоча у перекладі двозначність збережена, тобто все чудово, український читач матиме нагоду помислити

А ось ще питаннячко - це вже не до Вас тільки, пане Вікторе, до всього загалу перекладацького:
- а чи не можливе протилежне трактування останньої строфи, а звідси - і віршика в цілому?
Щоб пояснити, що я маю на увазі, зроблю підрядник відсторонено й стерильно

У дев яносто вісім, в день, коли вона померла,
Нарікаючи на підлогу без жодної плямки,
Люди хитали головами й зітхали:
"Думаємо, що на небі їй більше сподобається".
Вгору полетіла її душа на крильцях з пір ячком,
геть із хати, геть з очей.
Інший голос пролунав з небес:
"Майже ідеально... та не зовсім".

Я гуляла відповідними сайтами та чатами, читала, що пишуть англомовні фани та дослідники Ш.С. Вони трактують. так як у Вашому перекладі ( тільки зверніть увагу, пане Вікторе, де кінець прямої мови!).
Але ж можливо й інше трактування. Чей це був голос? "Інший", "ще один" - так. Але інший відносно кого? Може, не відносно Мері (врна ж бо на цю мить вже мовчала, сердешна :)), а тих, хто висловлював свою думку на її похороні?
Тобто, може, це не Бог? Може, сама Мері побачила рай і висловила свою дуику, як вона це робила завжди? Тоді б це гарно контрастувало з четвертим рядком - тобто, люди помилилися щодо того, що хоча б на небі Мері відшукає щось ідельне. А також з прислів ям, що "горбатого могила виправить". До речі, більшість українських прказок стверджує протилежне:"Крукові мило не поможе", "З чорної кошки білої не зробиш. Нарешті, є й варіант "Горбатого й могила не випростає"
Це я як тему для міркування підкинула... Не наполягаю
Так, як перекладено, і як трактує більшість дослідників, цей вірш - сатира, і радісне потирання рук, що нарешті й Мері отримає на горіхи.
А Інший варіант. який я пропоную розглянути, - гумор, посмішка, сумна і водночас захоплена, з приводу цільності натури Мері :)))

Мені здається, що вкінці - це голос Мері - для таких придир навіть Рай не ідеальний.
А ще - пане Вікторе, може краще "панна Мері", бо "дівка" до такої вічно незадоволеної особи - надто неідеально звучить:D

Я теж з чіплянням: Подобається рефрен, вдала знахідка. Зберегти розмір - круто. Тут можна було спробувати, бо 7-8 складів в рядках - це вже щось. А бувають же й по 4-5 - там все одно не вписатися.
Тому, як на мене, важливіше, щоб змісту було просторо. Тут шкода мотивацій - тобто, що саме не подобалось Мері. Мені здається, що саме ці рядки відповідають у Шела за дотепність. Рожева, а не біла скатертина знайшла у Вас непогану заміну, хоч і її шкода. З кавалером мені не дуже подобається - може, я не так зрозуміла, в чому прикол у Шела? Мені здається, в двозначності глагола "притискати" - і в обіймах стискати, і тиснути на когось. Хоч, можливо, я фантазую...
А недоперекреслених t однозначно шкода. Тут і натяк на відоме прислів я, і ступінь схибленості Мері на досконалості.
"Учні - вище всіх похвал:
Гарно, та не ідеал!"
тут, мені здається, нема конкретної яскравої деталі, і взагалі чи не щось протилежне вийшло.
Мабуть, все ж таки в розмір вписати повноцінні фрази важкувато, якщо не неможливо.
Але хотілося б відійти від скоромовки, навіть хай би з явилися зайві склади

Спасибі, Галино, не вловив про підлогу, тому придумав. Зміню.
З ДНЕМ ІМЕНИН складно, ніяк не виходить вкластится у розмір і зберегти авторський зміст. Хіба що відійти від СЬОМИХ ІМЕНИН.
Було дуже складно знайти формулу для передачі “Almost perfect…but not quite", яка надзвичайно гарна. Мій переклад не передає звучання, хоча, здається, близький за змістом.

Віктор, подячно...

Ось я знову прийшла почіплятися (яка я сьогодні вредна)
В день свій сьомих іменин - трохи чудернацький порядок слів, варто якось перефразувати
Друга і третя строфа гарно, та не ідеал. Та ні гарно, то я пожартувала
А от четверта трохи віддалена від оригіналу. У Шела вона, як помирала, то скаржилася на занадто чисту підлогу (мабуть, порошинку там побачила). А люди хитали головами і зітхали: Може, їй у раю більше сподобається. А у перекладі: "Послизнулась...впала...хрясь!", "В неї там своя мета" -- зовсім інший зміст.
А от назва - дуже вдала