Я був очі підняв І поглянув на дощ – Він у вуха полляв, Сповнив мізки аж до Країв, і відтоді, як в ліжку лежу, Все краплі дощу в голові шу та шу.
Я не сплю, а дрімаю, В мене плавна хода, Не кручусь, не стрибаю – Ще проллється вода Над край, ви пробачте безладні слова Я змінився, відколи з дощем голова.