Якби світ здурів, то я б тоді їв
Дві скибки борщу і гранчак пирогів,
Канапку із кави, а ще на десерт
Морозиво з печі та велосипед!
Книжковий салатик, з білизни биток,
Омлет капелюшний, спагеті-шнурок,
Вершки з маргариток, ручок, олівців...
Ось чим би я снідав, якби світ здурів.
Якби світ здурів, то що б я носив?
Краватку з еклерів і шпоньки зі слив,
З суфле тюбетейку на пів голови,
Й читав би газети перчених новин.
Дівчат звав би Гаррі, а хлопчиків – С'ю,
Співав би крізь вуха цю пісню свою,
Малу парасольку з паперу б носив,
Коли б дощ ішов... І коли б світ здурів!
Якби світ здурів, то що б я робив?
Взував би моря і по чоботу плив,
Літав би крізь землю, повітря б копав,
А ванну б на сходах напевно приймав.
Зустрівши людину, казав би „Бувай!”
Прощаючись „Здрастуй” казав би. Стривай –
Були б у пошані дурні та ледачі!
То я президентом зробився би значить!