| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
Юпіюк
Минуло вже багато літ
Відтоді, як в краю боліт,
Сердешну ніженьку мою
Вхопив триклятий Юпіюк.
Я в крик і плач, у ґвалт і вскач –
Не відпускає Юпіюк.
Кажу: „Пусти, хороший ти” –
Не відпускає Юпіюк.
Кричу: „Йди геть! Заб'ю на смерть!” –
Не відпускає Юпіюк.
І так з тих пір, хоч вір не вір,
Не відпускає Юпіюк.
Хоч сніг іде, югá гуде –
Не відпускає Юпіюк.
З землі нова росте трава –
Не відпускає Юпіюк.
Відтоді я постійно з ним,
А він, триклятий, хоч би хни!
Тепер, збагнув ти, юний друже,
Чому ходжу повільно дуже?
Переклад Володимира Чернишенка
|
| Категорія: Переклади Володимира Чернишенка | Додав: Vovchik (27.04.2010)
|
| Переглядів: 563
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
