Слід пов'язати
Їжу і свято...

На Великдень – крашанки,
На Різдво – книші,
А млинці на Масницю,
Риба – кожну п'ятницю –
Отакі вірші!

Тільки я дундук, бо вже
Все за день до крихти зжер!

Переклав Володимир Чернишенко

Не перетягуйте канати,
Давайте друзів обіймати!
Де всі обіймаються,
А не тягаються,
Де всі посміхаються,
А не змагаються,
Всі всіх обіймають
Й цілується кожен –
Ніхто не програє,
А всі переможуть.

Переклав Володимир Чернишенко

Минуло вже багато літ
Відтоді, як в краю боліт,
Сердешну ніженьку мою
Вхопив триклятий Юпіюк.

Я в крик і плач, у ґвалт і вскач –
Не відпускає Юпіюк.
Кажу: „Пусти, хороший ти” –
Не відпускає Юпіюк.
Кричу: „Йди геть! Заб'ю на смерть!” –
Не відпускає Юпіюк.
І так з тих пір, хоч вір не вір,
Не відпускає Юпіюк.
Хоч сніг іде, югá гуде –
Не відпускає Юпіюк.
З землі нова росте трава –
Не відпускає Юпіюк.

Відтоді я постійно з ним,
А він, триклятий, хоч би хни!
Тепер, збагнув ти, юний друже,
Чому ходжу повільно дуже?

Переклад Володимира Чернишенка

Їй мама сказала не їсти руками,
„Будь ласка!” – промовила Розі до мами
І їла ногами!

Переклав Володимир Чернишенко
http://gak.com.ua/creatives/2/22293

Я Реджинальд Г'юз, як темно – боюсь,
Світло не дам вимикати!
Хочу ведмедика,
Кусючого пледика,
Пальця смоктати, аби лиш не спати!

Три казочки на ніч,
Цьом-цьом „на добраніч”
Від мами, але ще йду в туалет...
Я Реджинальд Г'юз, як темно – боюсь,
Сторінку, де вірш, відкриту залиш!

Переклав Володимир Чернишенко
http://gak.com.ua/creatives/2/22293

Я був очі підняв
І поглянув на дощ –
Він у вуха полляв,
Сповнив мізки аж до
Країв, і відтоді, як в ліжку лежу,
Все краплі дощу в голові шу та шу.

Я не сплю, а дрімаю,
В мене плавна хода,
Не кручусь, не стрибаю –
Ще проллється вода
Над край, ви пробачте безладні слова
Я змінився, відколи з дощем голова.

Переклав Володимир Чернишенко

Хоч за мене заміж вийти, то найперше пам'ятай:
Мусиш курку із гарніром готувати без питань.

І шкарпетки церувати,
І терпіти все життя,
І спинку чесати, і ніжно втішати,
І ваксою густо мастити взуття.

І ще листя загрібати,
А як сніг впаде – бігом
Хапати лопату, копати й мовчати,
І ще... Ти куди це? Агов, ти чого?!

Переклав Володимир Чернишенко

Сказали нам Джонсонів дім розібрати.
Зняли ми покрівлю і кóмин  звалили,
Пригнали бульдозер, а ще екскаватор
Й ну стіни ламати, аж друзки летіли.
Ми вийняли вікна, кран крокви підважив,
Підлогу зірвали і стали завзято
Ламати фундамент, аж раптом хтось каже:
„Агов, хлопці! Джонсон живе через хату!”
(Мабуть це тому я вже в ланці не старший...)

Переклав Володимир Чернишенко
http://gak.com.ua/creatives/2/22091

Ой, мене гама
(вірте-не вірте)
Боа констриктор,
Боа констриктор,
Боа констриктор злий мене гама
І це мене, друзі, не тішить ні грама.
Оце тобі тьху ти –
Ковта мої бути!
Тьху, згинь!
Ковта до колін!
Ах так?!
До стегон ковта!
От чорт!
До пояса – ковть!
Ну й ну!
По шию ковтнув...
Овва!
Одна головвшшшффф...

Переклав Володимир Чернишенко
http://gak.com.ua/creatives/2/22091

Якби світ здурів, то я б тоді їв
Дві скибки борщу і гранчак пирогів,
Канапку із кави, а ще на десерт
Морозиво з печі та велосипед!
Книжковий салатик, з білизни биток,
Омлет капелюшний, спагеті-шнурок,
Вершки з маргариток, ручок, олівців...
Ось чим би я снідав, якби світ здурів.

Якби світ здурів, то що б я носив?
Краватку з еклерів і шпоньки зі слив,
З суфле тюбетейку на пів голови,
Й читав би газети перчених новин.
Дівчат звав би Гаррі, а хлопчиків – С'ю,
Співав би крізь вуха цю пісню свою,
Малу парасольку з паперу б носив,
Коли б дощ ішов... І коли б світ здурів!

Якби світ здурів, то що б я робив?
Взував би моря і по чоботу плив,
Літав би крізь землю, повітря б копав,
А ванну б на сходах напевно приймав.
Зустрівши людину, казав би „Бувай!”
Прощаючись „Здрастуй” казав би. Стривай –
Були б у пошані дурні та ледачі!
То я президентом зробився би значить!

Переклав Володимир Чернишенко
http://http://gak.com.ua/creatives/2/22014